Портал:Біологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Біологічний портал
Скорочення
П:БІО
Green DNA icon.svg
Біологія (від грецького βίοσ (bios) — життя, λόγος (logos) — слово; наука) — комплекс наук про живу природу, про живих істот, що населяють Землю чи вже вимерли, їх будову, функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємні стосунки, систематику, поширення на Землі; про зв'язки між живими істотами і живих істот з неживою природою. Біологія встановлює загальні закономірності, властивості життя у всіх його проявах.

Поряд із фізикою та хімією біологія належить до природничих наук, предметом вивчання яких є природа.


Новини
Ред. Архів новин
Січень 2018
  • Палеонтологи оголосили про відкриття нового виду динозаврів Caihong juji[1].
  • Вчені оголосили про винайдення нового виду лемурів — Cheirogaleus grovesi завдяки ДНК-аналізу[2][3].
Грудень 2017
  • Описано новий вид водно адаптованих павуків, Desis bobmarleyi, який назвали на честь Боба Марлі[4][5].
  • Вчені з США виявили в Австралії мікроскопічні скам'янілості, вік яких оцінюється у 3,5 мільярда років. Це найдавніші з відомих слідів життя на планеті.[6][7]
  • Згідно з новим дослідженням, менші розселення Homo sapiens з Африки почалися 120 000 років тому, після чого відбулося значне розселення ≈60 000 років тому. Генетичні дослідження показали, що, за оцінками, сучасні неафриканці мають 1-4 % генів неандертальців, а меланезійці — ≈5 % генів денисовців[8][9].
  • У Новій Зеландії виявлено рештки найвищого викопного пінгвіна — Kumimanu biceae. Його вага становила приблизно 100 кг, а зріст — 175 см; жив він 59.5–55.5 мільйонів років тому[10][11].
  • Описано першого водоплавного хижого динозавра — Halszkaraptor escuilliei з родини Dromaeosauridae. Тварина жила в пізній крейдовий період, була розміром з крижня й мала довгу лебедину шию[12][13].
  • Описано новий вид австралійських хижих сумчастих — Wakaleo schouteni з родини Thylacoleonidae. Тварина населяла дощові ліси 18–25 млн років тому, була розмірів пса, вагою приблизно 23 кг[14].
Листопад 2017
Жовтень 2017
Вересень 2017
Серпень 2017
  • У США вперше успішно видалили з ДНК людського ембріона ген з мутацією, який відповідає за розвиток захворювання[26][27].
  • В Аргентині знайдено викопні рештки Patagotitan mayorum, якого вважають найбільшим динозавром — тварини важили понад 61 тонну[28].
Липень 2017
Тихоходи мають найвищі шанси на виживання у випадку астрофізичної катастрофи
  • За даними археологів, австралійські аборигени заселили континент принаймні 65 000 років тому, що на 18 000 років раніше, ніж вважали донедавна[29][30].
  • У Китаї вперше вивели клонованого з соматичної клітини собаку породи Бігль шляхом генетичного нокауту[en][31].
  • Астрофізики повідомили, що тихоходи є найбільш витривалими формами життя та можуть пережити катастрофи, які здатні знищити життя на Землі в найближчі мільярди років: удар великого астероїда, вибух наднової в околицях Сонця і гамма-спалах[32][33].
Червень 2017
  • Міжнародна група палеонтологів предтавила широкому загалу пташеня, яке застигло в бурштині 99 мільйонів років тому. Птах належав до групи енанціорнісових.[34].
  • У Бразилії знайдено найдавніші викопні рештки плодового тіла гриба, що отримав назву Gondwanagaricites magnificus. Його вік оцінено в 115 млн років. Знахідна відсуває геологічний діапазон шапоквих грибів на 15-20 млн років далі.[35]
  • Палеонтологи знайшли в Марокко останки Homo sapiens віком близько 300 тисяч років. Вони на 100 тис. років старші раніше знайдених решток людини розумної[36].
Травень 2017
  • Уперше в лабораторних умовах (у Boston Children's Hospital) вирощено стовбурові клітини крові людини[37][38].
  • Вчені розшифрували геном ячменю[39].
  • Результати досліджень колективу вчених свідчать, що Homo naledi  — примітивний представник гомінід, був сучасником людини[40][41].
  • В Австралії біля гарячих джерел у регіоні Пілбара вчені виявили найдавніші відомі науці рештки мікроорганізмів у скам'янілостях віком 3,48 мільярда років[42][43].
Теми
Основні поняття Біологія | Життя | Вид | Організм  | Дерево | Біоценоз | Екосистема | Біосфера | Біоценоз
Еволюція Природний добір | Горизонтальний перенос генів | Статевий добір | Видоутворення | Мутація | Популяція |Кладистика 
Біорізноманіття Прокаріоти | Бактерії | Археї | Евкаріоти |Тварини | Рослини | Гриби | Протисти | Віруси
Популярні групи організмів Примати | Ссавці | Хребетні | Птахи |Комахи | Риби | Молюски | Павуки | Динозаври | Водорості | Хвойні | Злаки | Пальми
Людське тіло Головний мозок |Печінка | Серце | Імунітет  | Шкіра  | Легені
Біохімія ДНК | РНК | Білок | Ензим | Вуглеводи | Ліпіди | Гліколіз | Цикл трикарбонових кислот | Фотосинтез | Структура білків
Генетика Ген | Геном | Алель | Генетичний код | Трансляція | Процесинг РНК  | Транскрипція | Хромосома | Каріотип | Фенотип | Генотип | Епігенетика 
Клітинна біологія Клітина | Клітинна мембрана | Органели | Клітинна стінка | Цитоскелет | Ядро | Ендоплазматичний ретикулум | Комплекс Ґольджі | Мітохондрія | Клітинний цикл | Мітоз | Мейоз | Реплікація ДНК | Біосинтез білків |
Фізіологія Обмін речовин |Дихання  |Травлення |Розмноження
Біологія розвитку Онтогенез | Ембріогенез | Тканина | Зародкові листки | Дроблення | Бластуляція | Гаструляція |Запліднення | Оогенез | Сперматогенез | Органогенез | Метаморфоз
Лабораторні технології Генна інженерія | Трансформація | Гелевий електрофорез | Хроматографія | Полімеразна ланцюгова реакція | Культура клітин | Секвенування ДНК | Очищення білків | Зелений флюоресцентний білок | Вестерн-блот | Рестриктази | Випробування ферментативної активності | in vivo - in vitro - in silico  |Patch-clamp
Галузі біології Анатомія | Ботаніка | Біоінформатика | Біологія розвитку | Біофізика | Генетика | Етологія | Екологія | Зоологія | Клітинна біологія | Мікробіологія | Молекулярна біологія | Палеонтологія | Системна біологія | Фізіологія 
Біологи Лауреати Нобелівської премії з фізіології та медицини | Чарлз Дарвін | Жан Батист Ламарк | Луї Пастер | Грегор Мендель | Ілля Мечников | Іван Павлов |Джеймс Ватсон
Вибрана
Стара жінка. Анн Поудер 8 квітня 1917 року у свій 110-й день народження.

Старіння — у біології процес поступового руйнування і втрати важливих функцій організму або його частин, зокрема здатності до розмноження і регенерації. Внаслідок цього організм стає менш пристосованим до умов навколишнього середовища, зменшує свою здатність боротися із хижаками та хворобами. Явище старіння у тій чи іншій мірі спостерігається практично у всіх живих організмів. Термін «старіння» також може використовуватися, і для опису руйнування неживих систем, і для опису соціальних ефектів старіння людини. Наука, що вивчає старіння, називається геронтологією, її галузь, що має справу з біологічними ефектами старіння — біогеронтологією.

Розмноження — істотна функція життя організмів: усі інші життєві процеси, зокрема старіння і смерть, адаптовані до його потреб. Для розуміння процесу старіння важливо підкреслити відмінність між одноплідними та багатоплідними стратегіями розмноження. Одноплідні організми розмножуються за допомогою єдиного акту розмноження протягом життя організму. Більшіть одноплідних організмів — однорічні та дворічні рослини, але серед них багато комах і кілька хребетних тварин, зокрема рожевий лосось та вугор. Багатоплідні організми, з іншого боку, розмножуються періодично протягом діапазону статевої зрілості, який зазвичай складає велику частину життя.

Добра
Helix pomatia 89a.jpg

Молю́ски, або м'якуни́ (Mollusca) — тип первинноротих двобічно-симетричних целомічних тварин зі спіральним дробленням зиготи.

М'якуни — другий за чисельністю видів тип тварин після членистоногих. Наразі відомо близько 130 тисяч сучасних видів молюсків, проте науковці припускають існування до 200 тисяч видів. Крім того, відомо від 35 до 70 тисяч викопних видів м'якунів. Близько 80 % видів належать до класу черевоногих. В Україні налічують близько 500—650 видів молюсків.

Здебільшого молюски є водяними тваринами, які мешкають у морських та прісних водоймах, меншість м'якунів — наземні. Переважна більшість молюсків є вільноживучими організмами, проте деякі з них пристосувалися до паразитичного способу життя.

.
Cписок
Croatia relief map.png

У списку плазунів Хорватії перелічені всі види, які трапляються на території цієї країни, а також ті види, проживання яких у Хорватії викликає сумніви. Загалом налічують 39 підтверджених видів плазунів: 15 видів змій, 17 видів ящірок та 7 видів черепах, які формують 29 родів, 13 родин та 2 ряди. Окрім цих видів до герпетофауни Хорватії відносять ще два види плазунів — двохідку анатолійську та сліпуна червоподібного. Кожен з них знайдений в країні лише раз, тому їхнє існування в Хорватії піддається сумнівам. Проте, зважаючи на географічне розселення та еволюційні особливості, їхнє проживання у минулому, а отже приналежність до автохтонної герпетофауни, не виключене. Три із семи видів черепах — морські, які з різною частотою реєструються в акваторії країни. Червоновуха черепаха звичайна є інтродукованим та інвазійним видом, який загрожує автохтонній європейській болотній черепасі.

Цікаво
Ксанторея в полум'ї
Дерево Тенере
Mitosis Stages.svg
Стадії мітозу — поділу клітини.


Участь?
Читанка
Біологічна бібліотека
Книги та підручники на основні біологічні теми українською мовою можна знайти тут: Бібліотека
Cайти?


Нові статті


  • HeRAMS — почато 31 грудня 2017 користувачем Dctrzl


Усього знайдено статей: 61723 (2 січня 2018)

Новини проекту
Проекти
Wikipedia Biology project logo.png
Crystal 128 babelfish.svg
Butterfly-clipart.svg
Phi X 174.png
Проект Біологія Проект Риби Проект Ентомологія Проект Молекулярна біологія


Братні наукові портали
Нейробіологія Іхтіологія Екологія Медицина Фізика Хімія IT Математика
Проекти Вікімедіа
Wikispecies-logo.svg Віківиди Commons-logo.svg Вікісховище Wikiquote-logo.svg Вікіцитати Wiki Project Med Foundation logo.svg Wiki Project Med Wikibooks-logo.svg Вікіпідручник Wikiversity-logo.svg Віківерситет