Операція Ке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Операція Ке
Друга світова війна, Війна на Тихому океані
I1Sub.jpg
Команда торпедного катера «РТ 65» вивчає пошкодження японського підводного човна «І-1», потопленого 29 січня 1943 року біля Камімбо на Гуадалканалі мінними загороджувачами «Ківі» і «Моа»
9° пд. ш. 159° сх. д. / 9° пд. ш. 159° сх. д. / -9; 159
Дата: 147 лютого 1943 року
Місце: острів Гуадалканал, Соломонові острови
Результат: Японія успішно завершила евакуацію сухопутних сил з острова Гуадалканал
Сторони
Flag of the United States (1912-1959).svg США Flag of Japan (bordered).svg Японська імперія
Командувачі
Flag of the United States (1912-1959).svg Вільям Холсі,
Flag of the United States (1912-1959).svg Обрі Фітч,
Flag of the United States (1912-1959).svg Александер Патч,
Flag of the United States (1912-1959).svg Натан Фаррагут Твайнінг,
Flag of the United States (1912-1959).svg Френсіс Мулкахі,
Flag of the United States (1912-1959).svg Лоутон Коллінз
Японія Ісороку Ямамото
Японія Дзін'їті Кусака
Японія Хітосі Імамура
Японія Гун'їті Мікава
Японія Харукіті Хякутаке
Японія Сінтаро Хасімото
Втрати
Потонули:
1 крейсер
1 есмінець
3 торпедних катери
Важко пошкоджено:
1 есмінець
53 літака збито[1]
Потонули:
1 есмінець
1 підводний човен
Важко пошкоджено:
3 есмінця
56 літаків збито[2]

Операція Ке — в цілому успішна операція японських збройних сил по евакуації сухопутних військ з Гуадалканалу під час Гуадалканальської кампанії в Другій світовій війні. Операція проводилася з 14 січня по 7 лютого 1943 року, в ній брали участь японська армія і флот під об'єднаним командуванням Генерального штабу. Безпосередньо керували операцією Ісороку Ямамото і Хітосі Імамура.

Хід операції[ред. | ред. код]

Японське командування прийняло рішення про вивід військ і передачу Союзникам контролю над Гуадалканлом по декільком причинам. Всі спроби японської армії повернути контроль над аеродромом Гендерсон-філд на Гуадалканалі, який використовували Союзники, провалились з важкими втратами для неї. Японський флот навколо острову також отримав важкі втрати, намагаючись організувати перевезення підкріплень і постачання на острів. Ці втрати і відсутність ресурсів, необхідних для наступних операцій з повернення острову, справляли негативний вплив на стратегічне положення Японії в інших регіонах. Рішення про евакуацію було затверджено Імператором Хірохіто 31 грудня 1942 року.

Операція почалась 14 січня доставкою батальйону піхоти на Гуадалканал для прикриття ар'єргарду евакуації. Приблизно в той же час авіація японської армії і флоту почала операцію по захопленню переваги в повітрі Соломонових островів і Нової Гвінеї. Під час цієї операції авіація в бою біля острову Реннелл потопила американський важкий крейсер USS Chicago (CA-29). Двома днями пізніше японський літак затопив есмінець біля Гуадалканалу. Сама евакуація проводилася ночами 1, 4 і 7 лютого есмінцями. Крім декількох атак японських есмінців авіацією і торпедними катерами, сили Союзників не проводили активної протидії евакуації, оскільки командири Союзників вважали, що це не евакуація, а операція по перевезенню підкріплень.

В загальному японці евакуювали 10 652 особи з Гуадалканалу ціною втрати одного есмінця і важких пошкоджень ще трьох. 9 лютого солдати Союзників виявили, що японці пішли і оголосили Гуадалканал безпечним, закінчивши шестимісячну боротьбу за контроль над островом.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Frank, с. 595—596.
  2. Zimmerman, с. 164, Frank, с. 595—596.

Джерела[ред. | ред. код]

Друковані[ред. | ред. код]

  • Brown, David (1990). Warship Losses of World War Two. Naval Institute Press. ISBN 1-55750-914-X. 
  • Crenshaw, Russell Sydnor (1998). South Pacific Destroyer: The Battle for the Solomons from Savo Island to Vella Gulf. Naval Institute Press. ISBN 1-55750-136-X. 
  • D'Albas, Andrieu (1965). Death of a Navy: Japanese Naval Action in World War II. Devin-Adair Pub. ISBN 0-8159-5302-X. 
  • Dull, Paul S. (1978). A Battle History of the Imperial Japanese Navy, 1941-1945. Naval Institute Press. ISBN 0-87021-097-1. 
  • Frank, Richard B. (1990). Guadalcanal : The Definitive Account of the Landmark Battle. New York: Penguin Group. ISBN 0-14-016561-4. 
  • Griffith, Samuel B. (1963). The Battle for Guadalcanal. Champaign, Illinois, USA: University of Illinois Press. ISBN 0-252-06891-2. 
  • Hayashi, Saburo (1959). Kogun: The Japanese Army in the Pacific War. Marine Corps Association. ASIN B000ID3YRK. 
  • Jersey, Stanley Coleman (2008). Hell's Islands: The Untold Story of Guadalcanal. College Station, Texas: Texas A&M University Press. ISBN 1-58544-616-5. 
  • Letourneau, Roger; Letourneau, Dennis (2012). Operation Ke: The Cactus Air Force and the Japanese Withdrawal from Guadalcanal. Annapolis, MD: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-446-5. 
  • Morison, Samuel Eliot (1958). The Struggle for Guadalcanal, August 1942 – February 1943, vol. 5 of History of United States Naval Operations in World War II. Boston: Little, Brown and Company. ISBN 0-316-58305-7. 
  • Rottman, Gordon L. (2005). Japanese Army in World War II: The South Pacific and New Guinea, 1942-43. Dr. Duncan Anderson (consultant editor). Oxford and New York: Osprey. ISBN 1-84176-870-7. 
  • Tagaya, Osamu (2001). Mitsubishi Type 1 "Rikko" 'Betty' Units of World War 2. New York: Osprey. ISBN 978-1-84176-082-7. 
  • Toland, John (2003). The Rising Sun: The Decline and Fall of the Japanese Empire, 1936-1945. New York: The Modern Library. ISBN 0-8129-6858-1. 

Інтернет[ред. | ред. код]