Мілош Земан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мілош Земан
Мілош Земан

Нині на посаді
На посаді з 8 березня 2018
Час на посаді:
8 березня 2013 — 8 березня 2018
Прем'єр-міністр   Богуслав Соботка
Андрей Бабіш
Попередник Вацлав Клаус
Наступник він сам

Час на посаді:
17 липня 1998 — 12 липня 2002
Попередник Йозеф Тошовський
Наступник Володимир Шпідла

Народився 28 вересня 1944(1944-09-28) (73 роки)
Колін,
Чехословаччина Чехословаччина
Протекторат Богемії та Моравії
Громадянство Чехія Чехія
Національність чех[1]
Політична партія Партія громадянських прав — Земановці
Релігія Атеїзм[2]
(раніше — католицизм[3])
Нагороди
Кавалер Великого Хреста ордена Білого лева
Кавалер Великого Хреста ордена Томаша Гарріга Масарика

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Чеські друзі Кремля, Радіо Свобода Україна, опубліковано 10 січня 2016 року[4].

Мілош Земан (чеськ. Miloš Zeman; нар. 28 вересня 1944, Колін, Чехословаччина, Протекторат Богемії та Моравії) — чеський державний діяч, політик. Президент Чехії з 8 березня 2013 по 8 березня 2018 і з 8 березня 2018 року.

Прем'єр-міністр Чеської Республіки (19982002), кандидат на президентських виборах в 2003 році, в 20092010 роках, голова Партії громадянських прав — Земановці, 26 січня 2013 обраний президентом Чеської Республіки. 2017—2018 року — претендент на виборах Президента Чехії (згідно першого туру голосування вийшов до другого туру разом із Їржі Драгошем). 27 січня 2018 року переобраний на другий термін.

Відомий своїми лівими та проросійськими висловлюваннями. Зокрема, підтримує російську анексію Криму і війну на Донбасі.[5]

Народився на території окупованої Чехо-Словаччини, частина території якої була анексована Третім Рейхом та Королівством Угорщина, а на решті створені маріонеткові держави — Словацька Республіка та Протекторат Богемії та Моравії.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 28 вересня 1944 року в сім'ї поштового урядовця і вчительки. Батьки розлучилися незабаром після народження сина. Мілош ріс із матір'ю.

Навчався в Коліні: перші 9 років — в початковій, а з 1959 по 1963 роки — в середній економічної школах. Через реферат про Масарика Земану заборонили продовжувати освіту у ВНЗ. З 1963 по 1967 рр. працював на будівництві.

1965 року отримав дозвіл на навчання і почав заочно вчитися в празькій Вищій школі економічного планування. З 1967 року перейшов на денну форму навчання. 1969 року захистив диплом з відзнакою «Футурологія і майбутнє». У 1969-1970 роках — викладач ВШЕ.

В 1968 році вступив в КПЧ, а в 1970 року був з неї виключений за незгоду звведенням військ СРСР і початком так званої «нормалізації».

1971-1984 — співробітник компаній «Noctua», «Technosport», «Sportpropag». У 1985-1989 роках займався дослідницькою роботою. У 1990-1992 роках — співробітник Інституту прогнозування Академії наук Чехословаччини. У 1990-1992 роках — депутат парламенту.

З лютого 1993 по 7 квітня 2001 року — голова ЧСДП. У 1996 — 1998 — голова Палати депутатів чеського парламенту. 17 липня 1998 року — 15 липня 2002 року — голова уряду Чехії.

Після невдало проведених виборів до Сенату і обласних виборів добровільно залишив всі керівні пости. 2003 року балотувався на пост президента Чехії, але через розбіжності у власній партії програв вибори Вацлаву Клаусу. 2007 року покинув ряди Соціал-демократичної партії через конфлікт з новим керівництвом партії.

Одружений вдруге. Від другої дружини має доньку Катержіну, від першої — сина Давида. Земан є атеїстом[6]. Вільно володіє англійською і російською мовами.

Президентство[ред.ред. код]

На президентських виборах в січні 2013 року, перших прямих президентських виборах в історії Чехії, у першому турі посів перше місце, отримавши 24,21 % голосів. Пройшов у другий тур разом з Карелом Шварценбергом і переміг у ньому, набравши 54,8 % голосів[7]. Президент Чехії з 8 березня 2013 року. 27 січня 2018 року виграв наступні президентські вибори, отримавши на 3% більше за опонента Їржі Драгоша.

Популярність[ред.ред. код]

Відомий різкими коментарями щодо політичних діячів, як чеських, так і світових, таких як Йорг Хайдер і Ясір Арафат, а також щодо різних народів і субетносів.

Навесні 1999 під час переговорів з канцлером Німеччини Герхардом Шредером назвав декрети Бенеша «згаслими». У лютому 2002 року канцлер Австрії Вольфганг Шюссель заявив, що декрети Бенеша є «мертвими», і закликав обидві держави прийняти про це нову спільну декларацію, однак голова палати депутатів (майбутній президент Чехії) Вацлав Клаус назвав цю вимогу нереальною, пославшись на раніше підписану декларацію про засудження дій депортації. Земан назвав судетських німців «зрадниками батьківщини» і «гітлерівським легіоном», що засудили міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер, міністр-президент Баварії Едмунд Штойбер.

Зустріч Мілоша Земана з Володимиром Путіним. Москва, 9 травня 2015 року

Виступав за скасування в'їзних віз для громадян Росії, а також проти вступу України до НАТО.[8]

Один з небагатьох європейських лідерів, які прийняли запрошення на «Парад перемоги» 2015 р.[9] Сам стверджує, що він не був на параді, а планував вшанувати пам'ять загиблих радянських людей[10].

Нагороди[ред.ред. код]

Підтримка Росії[ред.ред. код]

На виступі перед студентами університету в Градець-Кралове Мілош Земан заявив: «Україні потрібно мати сильного лідера, ні в якому разі не одного з тих гангстерів, які досі були при владі, нехай навіть це була б жінка з ангельською посмішкою і хорошою косою»[11].

На фоні російської анексії Криму і підтримки озброєних сепаратистів на сході України Росією, за інформацією різних інформагенцій, надавав суперечливі коментарі — від закликів прямої військової допомоги Україні до різкої критики будь-яких санкцій ЄС щодо Росії:

« Хоча я повністю розумію інтереси більшості російськомовного населення в Криму, що був включений до України за абсурдним рішенням, прийнятим Микитою Хрущовим у 1954 році, я вважаю, що будь-яка військова інтервенція створює глибокий рів, який не може бути подоланий за життя цілого покоління, у нас самих є досвід військової інтервенції 1968 року. »
  • 6 квітня 2014 року на чеському державному радіо сказав[13]:
« У той момент, коли Росія вирішить продовжувати свою територіальну експансію на схід України, веселощі припиняться, тому що почнеться ланцюгова реакція. Я виступаю не тільки за найжорсткіші санкції з боку Європейського Союзу, але навіть до готовності Північноатлантичного Альянсу ввести війська НАТО на українські території. »

На веб-сайті чеського Радіо Прага дослівно наводиться[14]:

« Стало ясно, що Україна втратила Крим на користь Росії і Західні держави мають з цим змиритися, але будь-які російські спроби розширити експансію до Східної України можуть бути надзвичайно небезпечними і заслуговують на жорсткі санкції з боку ЄС, навіть до військової присутності НАТО в Україні. »

Російська міжнародна телевізійна компанія Russia Today та інші російські ЗМІ трактують цей вислів Земана як необхідність у визнанні ЄС Криму як частини Росії.[15],

  • 20 червня 2014 року російська аґенція ТАРС опублікувала деякі фрагменти свого інтерв'ю із Земаном, де зокрема наводяться його вислови[16][17]:
« Я не бачу ніяких причин, навіщо потрібно ізолювати Російську Федерацію від Євросоюзу, навіщо говорити про санкції, про блокаду, про ембарго...
Нам потрібна енергія, вам - трамваї, тролейбуси, автобуси...
Необхідно усунути візи, наприклад, з Росією. Навіщо займатися такою бюрократією, яка пов'язана саме з візами?
»
  • 17 листопада під час урочистостей з нагоди 25-річчя «оксамитової революції» його та 4-х президентів-гостей, в тому числі Йоахіма Гаука, протестувальники з вигуками щодо його відставки закидали яйцями, помідорами та бутербродами за публічну лайку та проросійську політику.[18][19][20] Також цього дня кілька сотень активістів з червоними картками вимагали від Земана піти у відставку, скандуючи гасло «Мілоша у смітник».[21] А вже 19 листопада близько 100 осіб зібрались під президентською резиденцію з червоними картками, висловлюючи свою незгоду з його проросійською політикою та висловлюваннями, а також почали збір підписів під петицією щодо відставки Земана.[22] Разом з тим, за даними опитувань близько 70 % населення Чехії не підтримує проросійські висловлювання Земана щодо України.[23]

Мрії Земана[ред.ред. код]

Заявив, що плекає мрію про майбутню інтеграцію економік Росії і ЄС. Про це глава Чеської Республіки повідомив в кінці квітня 2015 в інтерв'ю російській редакції «Радіо Прага»:

« У мене є мрія. У довгостроковому майбутньому Російська Федерація буде членом Євросоюзу. Якщо вам не подобається, думайте, що Євросоюз вступає в Російську Федерацію. Але результат буде той же самий.[24] »

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Češi si za prezidenta vybrali Miloše Zemana. Agresivní kampaň zabrala — IHNED.cz (чеськ.)
  2. Miloš Zeman: Jsem tolerantní ateista — Křesťan Dnes (чеськ.)
  3. Zeman: Kdo říkal «Volíme Karla», volil správně. Jsem biřmován na jméno Karel — Novinky.cz (чеськ.)
  4. «Чеські друзі Кремля». Ким є президент Чехії Мілош Земан насправді?, Радіо Свобода, 11 жовтня 2017
  5. Земан підтримує «гібридну війну» Росії проти України – заява громадських організацій Чехії. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2018-01-27. 
  6. Sean Carney (2013). Czech President Milos Zeman Casts Himself as Unifier. Wall Street Journal (blog). «At the close of the speech, which focused entirely on domestic issues with no reference to the European Union or foreign affairs, the new Czech leader described himself as a tolerant atheist.» 
  7. Результати виборів
  8. Колишній чеський прем’єр Земан проти вступу України до НАТО. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2018-01-27. 
  9. «American forces in Europe. Cavalry ride», The Economist, Apr 1st 2015
  10. = Президент Чехії Мілош Земан мріє про вступ Росії до ЄС http://www.kommersant.ru/doc/2715091/title = Президент Чехії Мілош Земан мріє про вступ Росії до ЄС.  Пропущений або порожній |title= (довідка)
  11. Президент Чехии: В Украине воюют одни бандиты с другими бандитами
  12. Czech President Zeman is against Russian intervention in Ukraine // © 2014 ČTK
  13. http://www.reuters.com/article/2014/04/06/us-ukraine-crisis-nato-czech-idUSBREA350LY20140406 Czech leader says NATO could offer troops to Ukraine if Russia goes beyond Crimea // Reuters
  14. Czech president: Further Russian expansion into Ukraine would merit toughest measures // © 1996—2014 Český rozhlas
  15. EU should recognize Crimea as part of Russia — Czech president // RT
  16. Президент Чехии высказался против введения санкций против России // © 2014 ИТАР-ТАСС
  17. President: Czech Republic should drop visa requirement for Russians // © 1996—2014 Český rozhlas
  18. Президенту Німеччини через Путіна, який самі знаєте хто, зацідили яйцем. Еспрес. 17.11.2014.
  19. Президента Чехії закидали яйцями за «проросійську політику». Радіо Свобода. 17.11.2014.
  20. ПРЕЗИДЕНТА ЧЕХІЇ ЗАКИДАЛИ ЯЙЦЯМИ за проросійські заяви. Вимагають його відставки. Європейська правда. 17.11.2014.
  21. Красная картка для Земана. Сотни демонстрантов потребовали отставки пророссийского президента Чехии. Новое время. 17.11.2014. (рос.)
  22. Чехія: президенту Земану знову показали «червоні картки». Радіо Свобода. 19.11.2014.
  23. Близько 70 % чехів не підтримують антиукраїнські випади Земана — дослідження. DT.ua. 22.11.2014.
  24. Радіо Прага: Милош Земан: «Я еду в Москву поклониться памяти мертвых...»(рос.), — інтерв'ю Кирилу Щелкову, 23-04-2015

Посилання[ред.ред. код]