Едмонд Галлей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едмонд Галлей
англ. Edmond Halley
Edmund-Halley.jpg
Народився 29 листопада 1656(1656-11-29)
Гаґґерстон
Помер 14 січня 1742(1742-01-14) (85 років)
Гринвіч
Поховання
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Національність англієць
Діяльність математик, геофізик, астроном, метеоролог, картограф, філософ, demographer, фізик, викладач університету
Alma mater Оксфордський університет
Галузь астрономія, геодезія, демографія
Заклад Оксфордський університет, Королівська Гринвіцька Обсерваторія
Посада Королівський астроном[1]
Вчене звання професор
Член Лондонське королівське товариство
Відомий завдяки: дослідження комет
У шлюбі з Q22569278?
Нагороди

Едмонд Галлей у Вікісховищі?

Едмонд (Едмунд) Галлей (англ. Edmond Halley, МФА: [ˈɛdmənd ˈhɔːlɪ;]; 29 листопада 1656 — 14 січня 1742) — англійський астроном і геофізик.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 29 листопада 1656 у Гаґґерстоні поблизу Лондона. Закінчив Оксфордський університет (1676).

Ще в 1676, будучи студентом третього курсу Оксфордського університету, Галлей опублікував свою першу наукову роботу — про орбіти планет і відкрив велику нерівність Юпітера і Сатурна (швидкість весь час зростає у однієї планети — Юпітера — і зменшується у іншої). Це відкриття вперше поставило перед астрономами найважливіше для людства питання про стійкість, довговічність Сонячної системи. У 1693 Галлей виявив вікове прискорення Місяця, що могло свідчити про його безперервне наближення до Землі.

У 1676—1678 роках брав участь в експедиції на острів Святої Єлени, де провів спостереження південного неба і склав перший каталог південних зірок, що містить 341 об'єкт. У 1682 році створив власну обсерваторію в Айлінгтоні (один з районів Лондона). У 1685—1699 роках був помічником секретаря Лондонського королівського товариства, в 1703 році зайняв місце професора геометрії Оксфордського університету, в 1720 році став директором Гринвіцької обсерваторії — королівським астрономом.

Найвідоміші досягнення Галлея — створення методу розрахунку кометних орбіт і відкриття періодичності деяких комет. Провівши вельми трудомісткі розрахунки, він прийшов до висновку, що яскраві комети 1531, 1607 і 1682 — це один і той же об'єкт з періодом обертання навколо Сонця приблизно 75 років і що комета має знов з'явитися на небі в 1758. 25 грудня 1758 німецький астроном-аматор Й. Палич дійсно спостерігав цю комету, яка відтоді носить ім'я Галлея.

Серед інших відкриттів Галлея — розробка методу визначення відстані від Землі до Сонця за наслідками спостережень за проходженням внутрішніх планет по диску Сонця. У 1677 році Галлей спостерігав проходження Меркурія, розробив методику спостережень для проходжень Венери в 1761 і 1769 роках. У 1718 році, порівнявши свої дані про положення зірок з їхніми координатами, вказаними в каталозі Птолемея, винайшов власний рух низки зірок — Арктура, Проціона і Сіріуса. У 1722 році почав програму позиційних спостережень Місяця, результати якого використовував для точного визначення його орбіти.

У своїх роботах з математики Галлей запропонував методи розрахунку логарифмів і тригонометричних функцій, створив геометричні методи розв'язання чисельних рівнянь.

Галлей першим почав проводити дослідження з геофізики. У 1686 році вийшла його стаття про пасати і мусони з роз'ясненням причин їхнього виникнення. Галлей займався проблемою земного магнетизму, побудував модель магнітного поля Землі, склав першу карту магнітних схилень.

Найбільшою заслугою ученого перед світовою наукою є те, що він сприяв появі праці Ісаака Ньютона лат. Philosophiæ Naturalis Principia Mathematica — «Математичні начала натуральної філософії», скорочено «Начала» чи «Математичні начала» . Галлей не тільки зумів переконати Ньютона написати цю працю, але й видав її власним коштом.

Галлей вважається основоположником наукової демографії.

Редактор «Philosophical Transactions of the Royal Society» — праць Лондонського королівського товариства (1685—1693).

Член Паризької АН (1729).

Помер Галлей у Гринвічі 14 січня 1742. Ім'я його увічнене в назвах знаменитої комети і кратерів на Місяці та на Марсі.

Див. також[ред. | ред. код]

  • 2688 Галлей — астероїд, названий на честь науковця.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Бюст Галлея в музеї Королівської Гринвицької обсерваторії